«Празька школа» українських поетів та її представники» – саме таку тему обрали викладачі для бінарного уроку, який був проведений 18 листопада (група ПР9120) у рамках декадника циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін та фізичного виховання.

Оксана Косінова розпочала урок зі знайомства студентів з поняттям «Празької школи». Вона акцентувала на тому, що творчість поетів-емігрантів – це феномен, який не має аналогів у світовій літературі ХХ століття, оскільки безпосередньо пов’язаний з процесами національного становлення і тими катастрофами, що випали на долю української політичної нації. Викладач схарактеризувала суспільно-політичну ситуацію, в якій опинилася Європа у 20-х роках минулого століття, а студенти розповіли про основних представників цього угруповання.

Наталія Довженко детально ознайомила присутніх з постаттю Євгена Маланюка (одного з лідерів «Празької школи»), розглянувши генетико-контактний аспект формування світогляду поета та польські мотиви у його творчості. Разом зі студентами, використавши прийом кроссенсу, викладач створила асоціативну картину життєдіяльності видатного українця.

На виняткову силу слова поетів-«пражан» звернула увагу Олена Спічак. На прикладі творчості Олени Теліги (однієї з найяскравіших представниць «Празької школи») вона продемонструвала різномаїття художніх засобів поетів-емігрантів.

Є митці, які творили на рідній землі, а є поети, на долю яких випало випробування жити і творити на чужині та лише мріяти про повернення додому. Мрія поетів «Празької школи» здійснилась: вони повернулись на рідну землю разом зі своїми творами. «Приклад життя й творчості українських емігрантів є натхненним, важливим та актуальним», – такий висновок зробили викладачі та студенти наприкінці заняття.

Оксана Косінова, Олена Спічак, Наталія Довженко